1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осточортілий

осточорті́лий

-а, -е, зневажл.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до осточортіти.

2》 у знач. прикм. До краю обридлий; остогидлий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осточортілий — осточорті́лий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. осточортілий — ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, зневажл. До краю обридлий; остогидлий. Він бачив, що Славко радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька днів (П. Колесник); Геть осточортілий послух, що вічно тяжить над його душею!.. (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  3. осточортілий — НАБРИ́ДЛИЙ (який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним), ОБРИ́ДЛИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ЛИЙ підсил., ОСТОГИ́ДЛИЙ підсил. розм., ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., ОСТИ́ЛИЙ діал. Він сидів, .. Словник синонімів української мови
  4. осточортілий — ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, зневажл. До краю обридлий; остогидлий. Він бачив, що Славко радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька днів (Кол., Терен.., 1959, 51). Словник української мови в 11 томах