осібність
осі́бність
-ності, ж.
Властивість за знач. осібний 1); характерна відмінність, своєрідність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осібність — осі́бність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- осібність — ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Що таке національне почуття? Чи це не навіяне кимось переконання людини про її національну осібність, .. чи це, нарешті, щось органічне для звичайної людини..?... Словник української мови у 20 томах
- осібність — Осі́бність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осібність — ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Свідомість осібності своїх класових інтересів від інтересів революційної демократії змушує пролетаріат організуватись у строго самостійну класову партію (Ленін, 13, 1971, 136). Словник української мови в 11 томах