отарка

ота́рка

-и, ж.

Зменш. до отара.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отарка — ОТА́РКА, и, ж. Зменш. до ота́ра. Отарка овець пасеться на узгір'ї; * Образно. Отарка молоденьких лип загородилася високою сосною (Ю. Яновський); З-за Ільницького кряжа з'явилися невеликі отарки хмарок (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  2. отарка — ОТА́РКА, и, ж. Зменш. до ота́ра. *Образно. Отарка молоденьких лип загородилася високою сосною (Ю. Янов., Мир, 1956, 144); З-за Ільницького кряжа з’явилися невеликі отарки хмарок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 212). Словник української мови в 11 томах
  3. отарка — Отарка, -ки, отарочка, -ки ж. ум. отъ отара. Словник української мови Грінченка