отарка
ОТА́РКА, и, ж.
Зменш. до ота́ра.
Отарка овець пасеться на узгір'ї;
* Образно. Отарка молоденьких лип загородилася високою сосною (Ю. Яновський);
З-за Ільницького кряжа з'явилися невеликі отарки хмарок (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отарка — -и, ж. Зменш. до отара. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отарка — ОТА́РКА, и, ж. Зменш. до ота́ра. *Образно. Отарка молоденьких лип загородилася високою сосною (Ю. Янов., Мир, 1956, 144); З-за Ільницького кряжа з’явилися невеликі отарки хмарок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 212). Словник української мови в 11 томах
- отарка — Отарка, -ки, отарочка, -ки ж. ум. отъ отара. Словник української мови Грінченка