1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отуманювати

отума́нювати

-юю, -юєш, недок., отуманити, -ню, -ниш, док., перех., розм.

1》 тільки 3 ос. Те саме, що затуманювати 1).

2》 перен. Притуплювати, затемнювати свідомість кому-небудь; дурити.

|| Позбавляти можливості правильно сприймати, оцінювати дійсність.

3》 перен. Викликати стан запаморочення; запаморочувати, п'янити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отуманювати — отума́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. отуманювати — ОТУМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТУМА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, розм. 1. тільки 3 ос. Те саме, що затума́нювати 1. 2. перен. Притуплювати, затемнювати свідомість кому-небудь; дурити. [Орест:] Яке се буде життя! Подумай, Любо!.. Словник української мови у 20 томах
  3. отуманювати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. отуманювати — ОТУМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТУМА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. тільки 3 ос. Те саме, що затума́нювати 1. 2. перен. Притуплювати, затемнювати свідомість кому-небудь; дурити. [Орест:] Яке се буде життя! Подумай, Любо!.. Словник української мови в 11 томах