отупіння
отупі́ння
-я, с.
Стан за знач. отупіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отупіння — отупі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- отупіння — ОТУПІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. отупі́ти. Ні болю він не чув, ні жалю в серці, А лиш безсилля, повне отупіння (І. Франко); Маруся слухала всього того, мов кам'яна. Взагалі останніми часами отупіння якесь заволоділо нею (Г. Хоткевич); Підіпригора .. Словник української мови у 20 томах
- отупіння — ОТУПІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. отупі́ти. Ні болю він не чув, ні жалю в серці, А лиш безсилля, повне отупіння (Фр., X, 1954, 371); Маруся слухала всього того, мов кам’яна. Взагалі останніми часами отупіння якесь заволоділо нею (Хотк. Словник української мови в 11 томах