отчизна
отчи́зна
-и, ж., заст.
1》 уроч. Вітчизна.
2》 Спадщина від батьків; батьківщина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отчизна — див. батьківщина Словник синонімів Вусика
- отчизна — Батьківщина, див. вітчизна Словник чужослів Павло Штепа
- отчизна — ОТЧИ́ЗНА, и, ж., заст. 1. уроч. Вітчизна. Прощай же, отчизно, ти, рідний мій край! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Л. Боровиковський); Піднявсь страшенний невгасимий пожар із Запорожжя... Словник української мови у 20 томах
- отчизна — Отчи́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- отчизна — ОТЧИ́ЗНА, и, ж., заст. 1. уроч. Вітчизна. Прощай же, отчизно, ти, рідний мій край! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Бор., Тв., 1957, 89)... Словник української мови в 11 томах
- отчизна — Отчизна, -ни ж. 1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади. АД. II. 48. 2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою. К. ЧР. 77. Словник української мови Грінченка