охотка

Значення в інших словниках

1. охотка — ОХО́ТКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що охо́та¹. [Трохим (до косарів):] Година трапилась погодна, музика заграє вам задля охотки, щоб не наскучило гуляти по лузі! (М. Кропивницький); Тоді ж узяла її охотка вчитись ворожити (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
2. охотка — ОХО́ТКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що охо́та¹. [Трохим (до косарів):] Година трапилась погодна, музика заграє вам задля охотки, щоб не наскучило гуляти по лузі! (Кроп., V, 1959, 130); Тоді ж узяла її охотка вчитись ворожити (Григ., Вибр., 1959, 193). Словник української мови в 11 томах
3. охотка — Охо́тка, -ки ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84. Словник української мови Грінченка