охотливий
охо́тливий
-а, -е, діал.
Охочий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охотливий — ОХО́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який виявляє бажання, схильність до чого-небудь, готовність робити що-небудь. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- охотливий — Охотливий, -а, -е = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29. Словник української мови Грінченка