очиці

очи́ці

-иць, мн.

1》 Зменш.-пестл. до очі.

2》 зневажл. Маленькі або вузькі очі. Хижі очиці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очиці — очи́ці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. очиці — див. очі Словник синонімів Вусика
  3. очиці — ОЧИ́ЦІ, и́ць, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. [Кіндрат Антонович:] Олесю, голубко, розкрий же очиці! (М. Кропивницький); Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. очиці — гра́ти очи́ма до кого і без додатка. Грайливо поглядати на когось, прагнучи звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес. Грав (Йон) до неї очима та міцно тримав за руку (М. Фразеологічний словник української мови
  5. очиці — Очи́ці, очи́ць, очи́цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. очиці — ОЧИ́ЦІ, и́ць, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. [Кіндрат Антонович:] Олесю, голубко, розкрий же очиці! (Кроп., II, 1958, 340); Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги (Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. очиці — Очиці, очиць с. ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41. Словник української мови Грінченка