очник

I `очник-а, ч., розм.

Студент очного (у 3 знач.) відділення навчального закладу.

II очн`ик-а, ч., розм.

Те саме, що окуліст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очник — очни́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. очник — ОЧНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що окулі́ст. По викликах у зв'язку з епідемією ходять усі, кому не ліньки. Тож до хворого на радикуліт очник прийшов (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. очник — очни́к пенсне (ст): Надійшов д-р Лозинський Михайло. Свіже лице з очником, але глядить очима і понад очник, хитається на всі боки (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. очник — ОКУЛІ́СТ (лікар з очних хвороб), ОФТАЛЬМО́ЛОГ, О́ЧНИК розм. Адже до тебе не прийдуть з хворим оком, якщо ти невропатолог? Для цього є окуліст (С. Голованівський); На озброєнні сучасного офтальмолога немало новітніх засобів: антибіотики, антисептики, вітаміни (з газети). Словник синонімів української мови
  5. очник — ОЧНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що окулі́ст. Словник української мови в 11 томах