очник
очни́к пенсне (ст): Надійшов д-р Лозинський Михайло. Свіже лице з очником, але глядить очима і понад очник, хитається на всі боки (Боберський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очник — очни́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- очник — I `очник-а, ч., розм. Студент очного (у 3 знач.) відділення навчального закладу. II очн`ик-а, ч., розм. Те саме, що окуліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очник — ОЧНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що окулі́ст. По викликах у зв'язку з епідемією ходять усі, кому не ліньки. Тож до хворого на радикуліт очник прийшов (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- очник — ОКУЛІ́СТ (лікар з очних хвороб), ОФТАЛЬМО́ЛОГ, О́ЧНИК розм. Адже до тебе не прийдуть з хворим оком, якщо ти невропатолог? Для цього є окуліст (С. Голованівський); На озброєнні сучасного офтальмолога немало новітніх засобів: антибіотики, антисептики, вітаміни (з газети). Словник синонімів української мови
- очник — ОЧНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що окулі́ст. Словник української мови в 11 томах