ошаліло
ошалі́ло
розм.
Присл. до ошалілий 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошаліло — ошалі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- ошаліло — ОШАЛІ́ЛО, розм. Присл. до ошалі́лий 2. Юнак ошаліло киває головою (Ю. Яновський); Очі її .. сяяли вже близько, ошаліло, волого... (О. Гончар); * Образно. Вихор ошаліло налетів з такою силою, що, здавалось, вирве дуба з корінням і понесе його хтозна-куди (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- ошаліло — ОШАЛІ́ЛО, розм. Присл. до ошалі́лий 2. Юнак ошаліло киває головою (Ю. Янов., IV, 1959, 138); Очі її .. сяяли вже близько, ошаліло, волого… (Гончар, Тронка, 1963, 51); *Образно. Словник української мови в 11 томах