1. Великий тлумачний словник сучасної мови

палахкотіти

палахкоті́ти

-кочу, -котиш і палахкотати, -кочу, -кочеш, недок.

1》 Горіти, знищуючись у вогні.

|| Горіти, даючи яскраве, нерівне світло.

|| безос.

2》 чим і без додатка. Давати або випромінювати яскраве, звичайно нерівне світло.

|| перен. Вирізнятися яскравим кольором, забарвленням.

3》 перен. Дуже червоніти, ставати гарячим від припливу крові.

4》 чим, від (од) чого і без додатка, перен. Бути охопленим надзвичайно сильним почуттям, з великою пристрастю віддаватися почуттю, справі і т. ін.

|| Виражати сильне почуття, пристрасть (про очі, погляд, обличчя і т. ін.).

5》 перен. Відбуватися бурхливо, навально (про бій, битву і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палахкотіти — палахкоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. палахкотіти — (нерівним світлом) горіти, (іскрами) блискотіти, палати; (- щоки) пашіти; (- бій) шаленіти; палахкотати, палахтіти. Словник синонімів Караванського
  3. палахкотіти — див. горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
  4. палахкотіти — [палахкоут’ітие] -котит' Орфоепічний словник української мови
  5. палахкотіти — ПАЛАХКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш і ПАЛАХКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, недок. 1. Горіти, знищуючись у вогні. Палахкотіли уночі фільварки польських дідичів, Осадників затишні вілли – То виливали, як уміли, Покривджені пекучий гнів (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. палахкотіти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (про очі, погляд — світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття), БЛИСТІ́ТИ рідко, ГОРІ́ТИ підсил., ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛАХКОТІ́ТИ (ПАЛАХКОТА́ТИ) підсил.; СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. палахкотіти — Палахкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. палахкотіти — ПАЛАХКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш і ПАЛАХКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, недок. 1. Горіти, знищуючись у вогні. Палахкотіли уночі фільварки польських дідичів, Осадників затишні вілли — То виливали, як уміли, Покривджені пекучий гнів (Забашта, Калин. Словник української мови в 11 томах
  9. палахкотіти — Палахкоті́ти, -чу́, -тиш гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19. Словник української мови Грінченка