пантеличитися
пантели́читися
-чуся, -чишся, недок., розм.
Не мати змоги звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; бентежитися; губитися в здогадках.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пантеличитися — пантели́читися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пантеличитися — ПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Не мати змоги звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; бентежитися; губитися в здогадках. Словник української мови у 20 томах
- пантеличитися — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- пантеличитися — ПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Не мати змоги звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; бентежитися; губитися в здогадках. Словник української мови в 11 томах