паньматуся
паньмату́ся
-і, ж., заст.
Пестл. до паньматка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паньматуся — паньмату́ся іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- паньматуся — див. мати Словник синонімів Вусика
- паньматуся — ПАНЬМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. – Що звелиш, паньматусю, усе зроблю. Чи звелиш Конотоп спалити, так разом з чотирьох кінців і запалю (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- паньматуся — Паньмату́ся, -сі, -сею, -сю! -ту́сі, -ту́сь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паньматуся — ПАНЬМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. — Що звелиш, паньматусю, усе зроблю. Чи звелиш Конотоп спалити, так разом з чотирьох кінців і запалю (Кв.-Осн., II, 1956, 191). Словник української мови в 11 томах
- паньматуся — Паньматуся, -сі ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка