1. Великий тлумачний словник сучасної мови

панікувати

панікува́ти

-ую, -уєш, недок., розм.

Удаватися до паніки, поводити себе як панікер.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панікувати — панікува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. панікувати — Впадати в паніку, сіяти паніку, г. алярмувати. Словник синонімів Караванського
  3. панікувати — I дрейфити (жарг.), драматизувати, занепадати, здаватися, лякатися, надякуватися, перелякуватися, перелуджуватися, перестрашуватися, ускладнювати Фразеологічні синоніми: занепадати духом; здаватися на милість Божу; опускати вуха; опускати крила... Словник синонімів Вусика
  4. панікувати — ПАНІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Удаватися в паніку, поводити себе як панікер. – Тільки спокій, Кузьмо Івановичу. – А чого ж панікувати? Своїх хлопців я попереджу, не дріматимемо, та й тільки (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. панікувати — ПАНІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Удаватися в паніку, поводити себе як панікер. — Тільки спокій, Кузьмо Івановичу. — А чого ж панікувати? Своїх хлопців я попереджу, не дріматимемо, та й тільки (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах