паралітик
паралі́тик
-а, ч.
Людина, хвора на параліч.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паралітик — паралі́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- паралітик — ПАРАЛІ́ТИК, а, ч. Людина, хвора на параліч. Гладкий портьє, незграбний, як слон – і паралітик – наче вріс в жовту стіну (М. Коцюбинський); Рано овдовіла: чоловік вернувся з першої імперіалістичної паралітиком, трусило ним, увело в могилу... Словник української мови у 20 томах
- паралітик — ПАРАЛІ́ТИК, а, ч. Людина, хвора на параліч. Гладкий портьє, незграбний, як слон — і паралітик — наче вріс в жовту стіну (Коцюб., II, 1955, 411); *Образно. Словник української мови в 11 томах