парафонія
парафоні́я
-ї, ж., муз.
1》 У пізньогрецькій та візантійській теорії музики – якість консонансів кварти і квінти.
2》 Будь-яке послаблення або інша патологічна зміна якості голосу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парафонія — (відгр. para — поруч і phone — звук, голос) — 1. У візантійський теорії музики — якість консансів кварти і квінти, яка відрізняється від антифонії октави та гомофонії унісону. 2. Співаки — парафоністи, які дублювали мелодію в інтервалах квінти та кварти (подібно до органуму). Словник-довідник музичних термінів