парма

па́рма

-и, ж.

Плосковершинні височини та хребти, покриті ялиново-піхтовими лісами, на Північному Уралі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Парма — М. в Італії, в районі Емілія-Романья, на Паданській рівнині, на пн. зх. від м.Болонья, адміністративний центр обл. П.; 171 тис. мшк.; центр торгівлі й виробництва відомого сиру пармезан; взуттєві підприємства; туризм. Заснована етрусками, у IV ст. до. Універсальний словник-енциклопедія