партизанський

партиза́нський

-а, -е.

1》 Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога.

|| Який, складаючись із партизанів, веде таку боротьбу в тилу ворога.

Партизанські рейди — пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу ворога для активізації народного опору.

2》 Прикм. до партизан.

|| Належний партизанам або якось із ними зв'язаний.

|| Признач. для партизанів.

|| Такий, як у партизанів, власт. їм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партизанський — партиза́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. партизанський — [партиезан'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. партизанський — ПАРТИЗА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога. Татари на Русі зустріли героїчний опір військ і народу .. Народ піднявся на партизанську війну (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. партизанський — Партиза́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. партизанський — ПАРТИЗА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога. Татари на Русі зустріли героїчний опір військ і народу.. Народ піднявся на партизанську війну (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах