партизанський
партиза́нський
-а, -е.
1》 Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога.
|| Який, складаючись із партизанів, веде таку боротьбу в тилу ворога.
Партизанські рейди — пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу ворога для активізації народного опору.
2》 Прикм. до партизан.
|| Належний партизанам або якось із ними зв'язаний.
|| Признач. для партизанів.
|| Такий, як у партизанів, власт. їм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партизанський — партиза́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- партизанський — [партиезан'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- партизанський — ПАРТИЗА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога. Татари на Русі зустріли героїчний опір військ і народу .. Народ піднявся на партизанську війну (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- партизанський — Партиза́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- партизанський — ПАРТИЗА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога. Татари на Русі зустріли героїчний опір військ і народу.. Народ піднявся на партизанську війну (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах