паруватися
парува́тися
-уюся, -уєшся, недок.
1》 Об'єднуватися в пари (див. пара I 4)), бути дібраним під пару до чогось.
2》 Знаходити собі пару (див. пара I 7)).
3》 Злучатися (про самок і самців).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паруватися — парува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- паруватися — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
- паруватися — ПАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Об'єднуватися в пари (див. па́ра¹ 4), бути дібраним під пару до чогось. [Дружка:] Нум, дружечки, нум, сестрички, Паруймося, у Галини на весіллі Натанцюймося (М. Словник української мови у 20 томах
- паруватися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
- паруватися — Парува́тися, -ру́юся, -ру́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паруватися — ПАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Об’єднуватися в пари ( див. пара¹4), бути дібраним під пару до чогось. [Дружка:] Нум, дружечки, нум, сестрички, Паруймося, у Галини на весіллі Натанцюймося (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- паруватися — Паруватися, -руюся, -єшся гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65. Словник української мови Грінченка