1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пара

па́ра

I -и, ж.

1》 Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект.

|| Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих.

|| Симетрично розташовані частини чого-небудь.

|| розм. Предмет, що складається з двох однакових і з'єднаних разом частин.

|| У машинобудуванні – з'єднання двох стичних ланок, що дозволяє їх відносний рух.

Колісна пара — вісь із насадженими на неї двома колесами.

Пара сил фіз. — дві паралельні та рівні сили, що спрямовані в протилежні боки і діють в одній площині.

2》 з означ. Чоловічий костюм (штани і піджак або сюртук, фрак і т. ін.).

3》 Двоє коней або волів, яких запрягають разом.

|| Двоє коней, запряжених в екіпаж, віз і т. ін.

4》 Дві істоти, що знаходяться і діють разом або зв'язані чим-небудь спільним; двоє як щось ціле.

На пару — разом, удвох із ким-небудь.

5》 у знач. присл. парами. Удвох, по два.

6》 у знач. присудк. сл., розм. Схожий на іншого за якимись якостями, у якомусь аспекті.

До пари — про кого-небудь, схожого на когось іншого, або про щось, схоже на що-небудь інше.

7》 Чоловік і жінка як подружжя.

|| Один із членів подружжя.

|| у знач. присудк. сл. Такий, що годиться іншому в подружжя.

До пари бути — бути подружжям, бути одруженими.

8》 у знач. числ., розм. Дві штуки (звичайно про предмети побуту); два.

9》 Невелика кількість чого-небудь; декілька.

10》 розм. Незадовільна оцінка учня; двійка.

II -и, ж.

1》 Газ, що в нього перетворюється вода у процесі випаровування; газуватий стан води.

|| Такий газ як рушійна сила деяких машин.

|| Видиме скупчення найдрібніших краплинок води, що утворюються в повітрі від чого-небудь вологого, при зіткненні теплого і холодного повітря і т. ін. Братися парою.

Бути під парами (на парах) — бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в путь (про паровоз, пароплав).

На всіх (повних) парах мчати — а) рухатися повним ходом, повністю використовуючи парові машини (про рух паровоза, пароплава); б) дуже швидко рухаючись, переміщаючись (про людей).

2》 Речовина в газоподібному стані, звичайно за температури нижче критичної; газоподібний стан речовини.

Водяна пара — газоподібний стан води.

Насичена пара — пара, яка перебуває в термодинамічній рівновазі з рідиною або твердим тілом того самого складу.

Перегріта пара — пара, яка має температуру вищу від температури насичення для даного тиску.

3》 розм. Сильно нагріте вологе повітря, часто насичене яким-небудь запахом.

Випустити пару — заспокоїтися.

III -и, ж.

1》 Срібна монета Туреччини; з 1930 р. використовується лише як лічильна одиниця.

2》 Розмінна монета Боснії-Герцеговини і Югославії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пара — па́ра 1 іменник жіночого роду два предмети або дві істоти, пов'язані чимсь спільним па́ра 2 іменник жіночого роду газ, що утворюється від нагрітої рідини Орфографічний словник української мови
  2. пара — I Основні значення цього слова пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого; подружжя тощо: пара чобіт, пара коней, колісна пара... Літературне слововживання
  3. пара — 1. двійко; (волів) паровиця, (коней) двоє; (чоловіча) костюм; (білизни) зміна, комплект; (кому) двійник, (чому) доповнення <�до комплекту>; (шлюбна) подружжя; ЧИС. два; ЗАЙ. кілька, декілька; 2. (водяна) випар, ок. випаровання. Словник синонімів Караванського
  4. пара — Пара й кілька «Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. пара — ПА́РА¹, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (з казки); Йому Дидона підослала, Що од покійника украла... Словник української мови у 20 томах
  6. пара — па́ра 1. пара ◊ бі́сова па́ра негідник (ст): Ану, бісова пара, десь замаскувався і тільки чигає на нашу душу, щоб нас прицапнути на гарячому! (Керницький) ◊ два кальо́ші па́ра → кальош 2. шк., студ. незадовільно (оцінка)|| = баняк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пара — Ну й пара: чорт сім пар лаптів стоптав, пан їх спарував. Про дуже лихе подружжя. Пара без машини не може робити, також і тіло без духа не годно творити. Підкреслення значення людського духа, як рушійної сили діяльності людини. Парочка, Мартин та Одарочка. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. пара — И, ж., студ. 1. Одна академічна година в університеті. Найприкольніше буде прогулювати пари (Інтернет). Ми з групою їздили в Карпати, прогулювали весною пари (Інтернет). 2. школ., студ. Незадовільна оцінка. Отримав пару з фізики. Словник сучасного українського сленгу
  9. пара — пара́ розмінна монета Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, 1/100 югославського динара; Туреччини, 1/40 куруша. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. Пара — I гирловий рукав Амазонки; довж. 200 км; гол. притока Токантінс; водний шлях; гол. м. Белен. II штат у Бразилії, на узбережжі Атлантичного о., на Амазонській низ.; 1,2 млн. км2, 5,1 млн. мшк. Універсальний словник-енциклопедія
  11. пара — два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Фразеологічний словник української мови
  12. пара — ДВА (кількість із двох одиниць), ПА́РА розм. По парі, по парі, а ззаду два (М. Номис); — Пару вуликів дам тобі на розвід. — Який ти щедрий. І не шкода буде аж двох вуликів (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  13. пара — Па́ра, -ри; па́ри, пар Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. пара — ПА́РА¹, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  15. пара — рос. пара розмінна монета Туреччини, дорівнює 1/40 куруша (піастра); Югославії — дорівнює 1/100 югославського динара. Eкономічна енциклопедія
  16. пара — Па́ра, -ри ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Словник української мови Грінченка