пара

ПА́РА¹, и, ж.

1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект.

Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (з казки);

Йому Дидона підослала, Що од покійника украла, Штани і пару чобіток (І. Котляревський);

Попорпавшись на ходу в своїй набитій пакетами сумці, вона дістала пару польових погонів (О. Гончар);

// Два відповідних або однакових предмети, складники і т. ін., що виділяються з групи подібних, таких самих.

Хлопченя .. Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (М. Рильський);

Всяка пара взаємно спряжених деталей стикається одна з одною своїми поверхнями (з навч. літ.);

// Симетрично розташовані частини чого-небудь.

Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (М. Коцюбинський);

Тільки звір показав із-за дерева своє довге ікласте рило, як Довбуш сильним ударом сокири одразу відтяв його з обома парами іклів (В. Гжицький);

// розм. Предмет, що складається з двох однакових і з'єднаних разом частин.

– Не встиг зносити першу пару штанів – і в начальство преться... (М. Стельмах);

// розм. Дві навчальних (академічних) години у вищому навчальному закладі, що становлять одне заняття.

Лекційна пара нарешті скінчилася.

2. з означ. Чоловічий костюм (штани і піджак або сюртук, фрак і т. ін.).

По конторі вже ходив великими кроками репортер .. у чорній суконній парі (М. Коцюбинський).

3. Двоє коней або волів, яких запрягають разом.

Грицько – багатир, дука: у його три пари волів, дві шкапи, ціла сотня овець (Панас Мирний);

Біля воріт двору стояли, запряжені парою коней, сани (С. Скляренко);

// Двоє коней, запряжених в екіпаж, віз і т. ін.

Власноручно правлячи парою, приїхав письменник Панько Куліш (Ф. Бурлака).

4. Дві істоти, що знаходяться і діють разом або зв'язані чим-небудь спільним; двоє як щось ціле.

От і розколихались наші дівчата: вийшла пара, а там друга, пішли у дрібушки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Посеред вулиці їхала пара верхівців – пан і пані (Леся Українка).

5. у знач. присл. па́рами. Удвох, по два.

[Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами, все по парі, все по парі (І. Франко);

Через вулицю безкраю Діти парами ідуть (І. Нехода).

6. у знач. пред., розм. Схожий на іншого за якимись якостями, у якомусь відношенні.

Багатому й чорт не пара (Номис);

Бува і чоловік сьому колючці пара: Людей товче та й жде, щоб хто його кохав (Є. Гребінка).

7. Чоловік і жінка, як подружжя.

– Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо, .. щоб молода пара життя своє по своїй волі й охоті засновувала (Панас Мирний);

З Катерини й Анатолія вийде чудова пара (М. Руденко);

// Один з членів подружжя.

Тяжко на сім світі Жити .. Без дружини – пари (П. Грабовський);

Олена .. накинулась на чоловіка .. Євдоким презирливим поглядом зміряв свою пару (М. Стельмах);

// у знач. пред. Такий, що годиться іншому в подружжя.

– Я тобі не пара; я в сірій свитині, А ти титарівна (Т. Шевченко);

З розмов із нею він пізнав незабаром, що се не для нього пара і що з нею він ніколи не мав би спокою (І. Франко).

8. у знач. числ., розм. Дві штуки (звичайно про предмети побуту); два.

Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику (М. Стельмах).

9. Невелика кількість чого-небудь; декілька.

Треба йти звідси. Ще пара день [днів] – і треба йти (Г. Хоткевич);

Але все-таки ти вмреш, лише перед тим іще роз'їси пару людських душ, як іржа залізо (І. Багряний).

10. розм. У шкільному арго – незадовільна оцінка; двійка.

– А козерогові пару вліпили (М. Коцюбинський).

Іти́ в па́рі див. іти́;

Па́ру слів (фраз) написа́ти (сказа́ти і т. ін.) див. написа́ти;

(1) Піджа́чна па́ра – те саме, що Піджа́чний костю́м (див. костю́м).

Все життя він ходив у синіх сорочках; тепер на ньому була біла сорочка в рубчик і піджачна пара з бавовняної тканини в смужку (І. Сенченко);

Прожи́ти в па́рі див. прожива́ти;

(2) Фра́чна па́ра – костюм, що складається з фрака та відповідно пошитих штанів.

Капрал показав йому кілька різних суконь та фрачних пар і іншого чоловічого одягу акторського крою (Олесь Досвітній);

Ювіляр був ставним, гарним, зодягнений у чорну фрачну пару, білий жилет і галстук (із журн.).

○ (3) До па́ри, зі сл. бу́ти, жи́ти і т. ін.:

а) разом або подружжям.

Чорт сім пар чобіт стоптав, поки до пари зібрав (прислів'я);

Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А. Кримський);

б) (кому і без дод.) який підходить, годиться кому-небудь у подружжя.

Не поможуть і чари, як хто кому не до пари (прислів'я);

[Євдокія Корніївна:] Час [дочці] заміж, та все якісь недоладні .. трапляються: то негарні, то без грошей, хоч і гарні, то не дуже розумні. Зовсім не до пари моїй Єфросині (І. Нечуй-Левицький);

– Знайшов собі ти дівчину до пари, а я ускочив під дурного греблю (Л. Костенко);

в) (кому, чому) схожий на кого-небудь іншого або на щось інше.

Там же їв я і garbanzos [галушки]. Тверді й тяжкі, наче кулі .. Ліжко теж було до пари Кухні тій. Блощиць в нім сила (Леся Українка);

В усьому вона була йому до пари, не дорікала, коли випадали нестатки, і не пишалася, коли в хаті заводилась якась зайва копійчина (Б. Антоненко-Давидович);

[Калина:] – Хто у вас командир полку? – Полковник Осипов. Може, чули? До пари Козюшевському. Такий же держиморда та егоїст (Д. Бедзик);

// чому. який є доповненням до чого-небудь.

Давав [абажур] світло тільки на стіл і вузьку просторінь коло нього .. Довгий годинник червоного дерева з величезним вагадлом м'яко цокав до пари застиглому світлу над столом (В. Підмогильний);

г) кількість, яка становить парне число.

Смакує горілку Шкапонд, потім прополіскує нею рот і вже згодом вихиляє .. – До пари, до пари треба, господарю (М. Стельмах);

(4) На па́ру – разом, удвох з ким-небудь.

На симпатичну ногу живемо [з товаришем]. На пару ходимо в кіно, у клуб (С. Ковалів);

– Може, це я вже останній окоп рию, для історії залишу! – Давай на пару (О. Гончар);

(5) Під па́ру:

а) (кому) який годиться, підходить кому-небудь у подружжя.

[Наталка:] Ви пан, а я сирота; Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський);

б) (кому, чому) схожий на когось іншого або на що-небудь інше; подібний до кого-, чого-небудь або такий, як хтось інший чи щось інше.

– Ба ні, голова в нас тямущий, хоч би й вам [Явтуху] під пару! – сміється жінка на возі (Ю. Яновський);

(6) У па́рі:

а) (зі сл. бу́ти, жи́ти і т. ін.) подружжям, разом.

– О дівчино! – каже Тиміш. – Мушу сповістити твою лиху годину: не бути нам у парі (Марко Вовчок);

Як би то й назвати теє щастя, щоб жити з нею в парі (П. Куліш);

– Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі (Сл. Б. Грінченка);

// одружений.

– Плакала [Олена] коло криниці від злості, що ми вже законно в парі (В. Кучер);

б) удвох з ким-небудь.

– Вип'єм, Гонто, брате! Вип'єм, друже, погуляєм Укупочці, в парі (Т. Шевченко);

// один поряд з іншим.

Сядьмо, старий, у парі, щоб гречка родила (прислів'я).

△ (7) Колі́сна па́ра – вісь із насадженими на неї двома колесами.

В результаті наплавлювання бандажів без викатки колісної пари собівартість робіт було знижено (з публіц. літ.);

(8) Па́ра сил фіз. – дві паралельні і рівні сили, що спрямовані в протилежні боки і діють в одній площині.

Дві рівні, паралельні і протилежно напрямлені сили називаються парою сил (з навч. літ.).

◇ (9) Бі́сової па́ри:

а) (грубо.) уживається як лайка для вираження незадоволення ким-, чим-небудь.

[Платон Гаврилович:] Нащо ж ти брешеш, бісової пари вилупок (С. Васильченко);

б) уживається для вираження фамільярності у ставленні до кого-, чого-небудь або захоплення кимсь, чимсь і т. ін.

[Цокуль:] Ну й бісової пари молодиця! Раз у раз на перешкоді мені стає (І. Карпенко-Карий);

А що вже за парубок був – то на всю станицю. Не одне дівоче серце, бісової пари, тремтіло, коли танцював (В. Логвиненко);

Два чо́боти – па́ра (на одну́ но́гу) див. чо́боти;

(10) На па́рі вла́сних <�На [свої́х] вла́сних> – не користуючись транспортом; пішки.

– Не будеш тут ходить на парі, А зараз підеш чотирма (І. Котляревський);

[Юрко:] Виряджаємось у подорож, на села та на хутори!.. [Савка:] А яким же способом: на велосипедах, поїздом, чи, може, аеропланом? [Юрко:] На парі власних! [Савка:] Значить – пішки (Я. Мамонтов);

Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Ю. Смолич);

(11) На па́ру слів – для короткої розмови, повідомлення тощо.

– Тебе на пару слів можна? – Нема у мене ні найменшого бажання з тобою говорити, – різко відрізала Оксана і відійшла від гурту дівчат (із журн.);

– Маю справу до царевича .. Дозволь, мій пане, на пару слів (Переклад М. Лукаша);

Не одну́ па́ру підме́ток стопта́ти див. сто́птувати;

(12) Не па́ра кому – не підходить, неоднаковий.

– Е, добродію мій! – каже, зачервонівшись з сорому, Гвинтовка. Запорожець запорожцеві не пара (П. Куліш);

Коло них [Соломії та Уляни] худа і довготелеса Текля Барилова, вимахує руками, щось своє доказує .. Одразу видно, що вона їм не пара (В. Кучер);

(13) Па́ра п'ята́к – схожі між собою якимись, перев. негативними рисами, ознаками і т. ін.; варті один одного.

Значить, ми з вами – пара п'ятак? (І. Муратов);

П'ята́к па́ра.

Та й то сказати: п'ятак пара! либонь мають спільних секретів чимало! (Леся Українка);

(14) Па́ра чобі́т на одну́ но́гу (д) див. чо́боти;

(15) Па́ру слів (фраз), зі сл. написа́ти, сказа́ти і т. ін. – трохи, зовсім мало.

Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (М. Коцюбинський);

// дещо.

– Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством .. Я пару слів сказав би (В. Речмедін);

Як скінчу життя стражденне, .. щоб не чути більш образ, – Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз (П. Грабовський);

Побра́тися па́рами див. побра́тися;

Прийти́ся до па́ри див. прихо́дитися;

Стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.) див. сто́птувати.

ПА́РА², и, ж.

1. Газ, у який перетворюється вода при випаровуванні; газоподібний стан води.

Серед газів, які у великій кількості викидає вулкан, найбільш поширені водяна пара, сірководень, вуглекислий газ (з наук.-попул. літ.);

Самовар радісно клекотів і випускав пару (М. Коцюбинський);

// Такий газ як рушійна сила деяких машин.

Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників .. Вони обліпили паровоз і наказали машиністу випустити пару (М. Стельмах);

// Видиме скупчення найдрібніших краплинок води, що утворюються в повітрі від чого-небудь вологого, при зіткненні теплого і холодного повітря і т. ін.

Мати до мене: – А ми й не помічаємо, що в нас у хаті холодно, аж пара ходить (С. Васильченко);

* У порівн. Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара (З. Тулуб).

2. Речовина в газоподібному стані, звичайно при температурі нижче критичної; газоподібний стан речовини.

При роботі з формаліном треба пам'ятати, що пара його отруйна (з навч. літ.);

Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою (М. Коцюбинський).

3. розм. Сильно нагріте вологе повітря, часто насичене яким-небудь запахом.

З долівки вставала важка смердюча пара і давила всякого свіжого чоловіка (Панас Мирний);

В лазні .. ми нахльоскались віником, надихались парою (Ю. Яновський).

Бра́тися / взя́тися па́рою див. бра́тися;

(1) На пара́х (рідко під пара́ми), зі сл. бути – готовий у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу (про паровоз, пароплав і т. ін.).

За годину машина мусить бути на парах (Д. Бедзик);

Панцерник стояв під парами на першій колії (П. Панч).

△ Двої́ння па́ру див. двої́ння.

◇ (2) На всіх (по́вних) пара́х, зі сл. бігти, мчати і т. ін.:

а) дуже швидко.

Побігли на всіх парах голова з агрономом, а дід Левко, вичекавши, поки стихнуть їхні голоси, обережно підходить до вікна контори (І. Драч);

Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Ф. Бурлака);

Насправді літо, наче його хтось підганяє, летить на всіх парах. Від того йому й жарко, що доводиться гнати щодуху (Н. Тихий);

А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (О. Довженко);

Помчав поїзд на повних парах... Загуло, загриміло (Ю. Мокрієв);

б) дуже інтенсивно.

Сповіщаю Вас, що робота по набору іде на всіх парах: уже 18 сторон [сторінок] зовсім надруковано (Панас Мирний);

(3) З уст ні па́ри (д) див. уста́;

(4) [Й] ні па́ри – зовсім нема.

Вибігає [маляр], кругом глип, – Мужика й ні пари! (С. Руданський);

Не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́,

і)] па́ри з вуст див. випуска́ти;

Ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та і т. ін.) див. уста́;

(5) Ні па́ри з губи́ (д) див. уста́;

Па́ри з уст (вуст, ро́та і т. ін.) не пусти́ти див. пуска́ти;

Розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру) див. розво́дити.