пара

Пара й кілька

«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».

Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала... штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пара — па́ра 1 іменник жіночого роду два предмети або дві істоти, пов'язані чимсь спільним па́ра 2 іменник жіночого роду газ, що утворюється від нагрітої рідини Орфографічний словник української мови
  2. пара — I Основні значення цього слова пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого; подружжя тощо: пара чобіт, пара коней, колісна пара... Літературне слововживання
  3. пара — 1. двійко; (волів) паровиця, (коней) двоє; (чоловіча) костюм; (білизни) зміна, комплект; (кому) двійник, (чому) доповнення <�до комплекту>; (шлюбна) подружжя; ЧИС. два; ЗАЙ. кілька, декілька; 2. (водяна) випар, ок. випаровання. Словник синонімів Караванського
  4. пара — I -и, ж. 1》 Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пара — ПА́РА¹, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (з казки); Йому Дидона підослала, Що од покійника украла... Словник української мови у 20 томах
  6. пара — па́ра 1. пара ◊ бі́сова па́ра негідник (ст): Ану, бісова пара, десь замаскувався і тільки чигає на нашу душу, щоб нас прицапнути на гарячому! (Керницький) ◊ два кальо́ші па́ра → кальош 2. шк., студ. незадовільно (оцінка)|| = баняк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пара — Ну й пара: чорт сім пар лаптів стоптав, пан їх спарував. Про дуже лихе подружжя. Пара без машини не може робити, також і тіло без духа не годно творити. Підкреслення значення людського духа, як рушійної сили діяльності людини. Парочка, Мартин та Одарочка. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. пара — И, ж., студ. 1. Одна академічна година в університеті. Найприкольніше буде прогулювати пари (Інтернет). Ми з групою їздили в Карпати, прогулювали весною пари (Інтернет). 2. школ., студ. Незадовільна оцінка. Отримав пару з фізики. Словник сучасного українського сленгу
  9. пара — пара́ розмінна монета Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, 1/100 югославського динара; Туреччини, 1/40 куруша. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. Пара — I гирловий рукав Амазонки; довж. 200 км; гол. притока Токантінс; водний шлях; гол. м. Белен. II штат у Бразилії, на узбережжі Атлантичного о., на Амазонській низ.; 1,2 млн. км2, 5,1 млн. мшк. Універсальний словник-енциклопедія
  11. пара — два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Фразеологічний словник української мови
  12. пара — ДВА (кількість із двох одиниць), ПА́РА розм. По парі, по парі, а ззаду два (М. Номис); — Пару вуликів дам тобі на розвід. — Який ти щедрий. І не шкода буде аж двох вуликів (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  13. пара — Па́ра, -ри; па́ри, пар Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. пара — ПА́РА¹, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  15. пара — рос. пара розмінна монета Туреччини, дорівнює 1/40 куруша (піастра); Югославії — дорівнює 1/100 югославського динара. Eкономічна енциклопедія
  16. пара — Па́ра, -ри ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Словник української мови Грінченка