пасивні дієприкметники

Пасивні дієприкметники

Як уже зазначалося, в українській мові дуже поширеними є пасивні дієприкметники на -ний, -тий. Від деяких дієслів уживаються паралельні форми: одягнений — одягнутий, замкнений — замкнутий, затягнений — затягнутий. Українська літературна мова однаковою мірою засвідчує обидві ці форми.

Замість пасивних дієприкметників із суфіксом -ем- у російській мові, українська мова знає описову форму: получаемый результат — наслідок, що його (або — який) одержуємо, сравниваемая величина — величина, що її (або — яку) порівнюють. Замість описової конструкції можна іноді поставити пасивний дієприкметник недоконаного виду, якщо він утворюється з суфіксом -ува-, -юва-: одержуваний наслідок, порівнювана величина.

Як зазначалось вище, пасивні дієприкметники виконують у реченні здебільшого функцію означення: «В накинутій на плечі сірячині, — порожні рукави обвисли перебитими крилами, — він стояв під стіною, в кутку» (Б. Харчук). Але пасивний дієприкметник нерідко буває й частиною складеного присудка: «За війну він був чотири рази поранений» (І. Волошин).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me