1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

первісний

Первісний і первинний

Слово первісний відповідає російському первобытный: первісна людина, первісне суспільство тощо, але через те, що це слово в наших словниках наводять і в значенні російського первичный, трапляються непорозуміння на зразок такої фрази: «Первісна парторганізація має своїм обов’язком політичне виховання комуністів», — хоча треба було висловитись — «первинна парторганізація». Таке слово можемо побачити й у сучасній українській літературній мові: «Темою мого дипломного проекту була первинна обробка легкосереднього кам’яновугільного масла» (Ю. Шовкопляс).

Щоб уникнути непорозумінь, коли треба догадуватись, чи йдеться про доісторичні часи, чи про сьогодення, мабуть, ліпше буде залишити за словом первісний тільки значення російського первобытный: «Стрімкі скелі спускалися від первісного лісу сюди, ближче до яру» (В. Владко), — а для російських слів первичный, первоначальный шукати інших українських відповідників, наприклад: «первичные признаки» — «первинні ознаки», «первоначальные сведения по арифметике» — «початкові відомості з арифметики» тощо.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первісний — пе́рві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. первісний — Первовічний, ПЕРВИННИЙ; (- красу) чистий, незайманий, цілинний; (- людей) перший, доісторичний, печерний; (лад) предковічний. Словник синонімів Караванського
  3. первісний — [перв'існией і пеирв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. первісний — -а, -е. 1》 Який існував у найдавніші періоди історії людства. 2》 Який існував спочатку та був замінений чим-небудь. 3》 Те саме, що первозданний 2). 4》 Те саме, що первинний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е, 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. Первісна людина; Ще за часів первісного суспільства люди користувалися нескладними малюнками, які відображали розташування їх жител, місць полювання тощо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ (який виник, існував у найдавніші часи), ПЕРВОБУ́ТНИЙ рідше; ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн. (який є джерелом чогось). Первісна людина мусила з рання й до ночі полювати (О. Словник синонімів української мови
  7. первісний — Пе́рвісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е, 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. .. первісна людина була цілком пригнічена трудністю існування, трудністю боротьби з природою (Ленін, 5, 1971, 99)... Словник української мови в 11 томах
  9. первісний — Первісний, -а, -е Первоначальный. Словник української мови Грінченка