первісний
ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е,
1. Який існував у найдавніші періоди історії людства.
.. первісна людина була цілком пригнічена трудністю існування, трудністю боротьби з природою (Ленін, 5, 1971, 99);
Ще за часів первісного суспільства люди користувалися нескладними малюнками, які відображали розташування їх жител, місць полювання тощо (Наука.., 6, 1963, 52).
2. Який існував спочатку і був замінений чим-небудь.
З важким серцем, сам не свій, він пустився назад у своїм первіснім напрямі (Фр., VII, 1951, 239);
За первісним задумом Демон закохувався в черницю (Рильський, III, 1956, 206);
Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов’язують з ім’ям Жюля Верна (Рад. літ-во, 3, 1964, 122).
3. Те саме, що первозда́нний 2.
Стрімкі скелі спускалися від первісного лісу сюди, ближче до яру (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 138).
4. Те саме, що перви́нний 1, 2.
Для експериментального розв’язання проблеми виникнення життя треба з’ясувати, як утворилися первісні білки (Наука.., 7, 1958, 20);
Ми беремо за первіснеє дане — матерію, а потім другоступневе вже мислення, дух та свідомість (Тич., І, 1957, 236);
Первісних прикметників мало, — це здебільшого прикметники на означення кольорів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 367).
Значення в інших словниках
- первісний — пе́рві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- первісний — Первовічний, ПЕРВИННИЙ; (- красу) чистий, незайманий, цілинний; (- людей) перший, доісторичний, печерний; (лад) предковічний. Словник синонімів Караванського
- первісний — [перв'існией і пеирв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- первісний — Первісний і первинний Слово первісний відповідає російському первобытный: первісна людина, первісне суспільство тощо, але через те, що це слово в наших словниках наводять і в значенні російського первичный... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- первісний — -а, -е. 1》 Який існував у найдавніші періоди історії людства. 2》 Який існував спочатку та був замінений чим-небудь. 3》 Те саме, що первозданний 2). 4》 Те саме, що первинний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е, 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. Первісна людина; Ще за часів первісного суспільства люди користувалися нескладними малюнками, які відображали розташування їх жител, місць полювання тощо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ (який виник, існував у найдавніші часи), ПЕРВОБУ́ТНИЙ рідше; ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн. (який є джерелом чогось). Первісна людина мусила з рання й до ночі полювати (О. Словник синонімів української мови
- первісний — Пе́рвісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- первісний — Первісний, -а, -е Первоначальный. Словник української мови Грінченка