первісний
Первісний, -а, -е
Первоначальный.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- первісний — пе́рві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- первісний — Первовічний, ПЕРВИННИЙ; (- красу) чистий, незайманий, цілинний; (- людей) перший, доісторичний, печерний; (лад) предковічний. Словник синонімів Караванського
- первісний — [перв'існией і пеирв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- первісний — Первісний і первинний Слово первісний відповідає російському первобытный: первісна людина, первісне суспільство тощо, але через те, що це слово в наших словниках наводять і в значенні російського первичный... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- первісний — -а, -е. 1》 Який існував у найдавніші періоди історії людства. 2》 Який існував спочатку та був замінений чим-небудь. 3》 Те саме, що первозданний 2). 4》 Те саме, що первинний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е, 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. Первісна людина; Ще за часів первісного суспільства люди користувалися нескладними малюнками, які відображали розташування їх жител, місць полювання тощо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ (який виник, існував у найдавніші часи), ПЕРВОБУ́ТНИЙ рідше; ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн. (який є джерелом чогось). Первісна людина мусила з рання й до ночі полювати (О. Словник синонімів української мови
- первісний — Пе́рвісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- первісний — ПЕ́РВІ́СНИЙ, а, е, 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. .. первісна людина була цілком пригнічена трудністю існування, трудністю боротьби з природою (Ленін, 5, 1971, 99)... Словник української мови в 11 томах