1. Словник синонімів української мови

пара

ДВА (кількість із двох одиниць), ПА́РА розм. По парі, по парі, а ззаду два (М. Номис); — Пару вуликів дам тобі на розвід. — Який ти щедрий. І не шкода буде аж двох вуликів (М. Стельмах).

ДВІ́ЙКА (незадовільна оцінка успішності в навчанні), ДВА, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО невідм., ПОГА́НО невідм., ПА́РА розм. (перев. у шкільному жаргоні). На останньому контрольному диктанті він зробив аж одинадцять помилок і йому поставили двійку (О. Іваненко); Через годину вона викликала його і, намагаючись надати своєму голосу лагідності, сказала: — Я поставила вам "погано" (Григорій Тютюнник); — Тебе сьогодні питали? — З географії п'ять.. А козерогові пару вліпили (М. Коцюбинський).

ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); — Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені — помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); — З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів — так я уявляю свою половину (М. Колесников); (Хуса:) Моя жона здоров'ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); — Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів (Гончар) над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, — безголов'я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).

ПОДРУ́ЖЖЯ (чоловік і жінка, зв'язані шлюбом), ПА́РА. — Бачте, сьогодні розписуються Марія Фатєєва з Бабенком... І я прийшов запитати, чи не віддали б ви молодому подружжю свою кімнатку (Є. Гуцало); — Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо,.. щоб молода пара життя своє по своїй волі й охоті засновувала (Панас Мирний).

ПОПА́РНО (по двоє, парами), ПА́РАМИ, ПАРИ́СТО. Загуділа машина, заходячи попри самісіньку стіну. Команда: "Попарно виходь!" (І. Багряний); Німими, чорними рядами Арапи з довгими шаблями До ложа дівчини ідуть, По змозі чемно і паристо (переклад М. Терещенка).

ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник); Закурила земля димом та парою (І. Нечуй-Левицький); Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі (О. Досвітній); За подвір'ям легеньким відпаром курілося озерце (М. Стельмах); Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини.. підгірського містечка (Н. Кобринська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пара — па́ра 1 іменник жіночого роду два предмети або дві істоти, пов'язані чимсь спільним па́ра 2 іменник жіночого роду газ, що утворюється від нагрітої рідини Орфографічний словник української мови
  2. пара — I Основні значення цього слова пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого; подружжя тощо: пара чобіт, пара коней, колісна пара... Літературне слововживання
  3. пара — 1. двійко; (волів) паровиця, (коней) двоє; (чоловіча) костюм; (білизни) зміна, комплект; (кому) двійник, (чому) доповнення <�до комплекту>; (шлюбна) подружжя; ЧИС. два; ЗАЙ. кілька, декілька; 2. (водяна) випар, ок. випаровання. Словник синонімів Караванського
  4. пара — Пара й кілька «Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. пара — I -и, ж. 1》 Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пара — ПА́РА¹, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (з казки); Йому Дидона підослала, Що од покійника украла... Словник української мови у 20 томах
  7. пара — па́ра 1. пара ◊ бі́сова па́ра негідник (ст): Ану, бісова пара, десь замаскувався і тільки чигає на нашу душу, щоб нас прицапнути на гарячому! (Керницький) ◊ два кальо́ші па́ра → кальош 2. шк., студ. незадовільно (оцінка)|| = баняк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пара — Ну й пара: чорт сім пар лаптів стоптав, пан їх спарував. Про дуже лихе подружжя. Пара без машини не може робити, також і тіло без духа не годно творити. Підкреслення значення людського духа, як рушійної сили діяльності людини. Парочка, Мартин та Одарочка. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. пара — И, ж., студ. 1. Одна академічна година в університеті. Найприкольніше буде прогулювати пари (Інтернет). Ми з групою їздили в Карпати, прогулювали весною пари (Інтернет). 2. школ., студ. Незадовільна оцінка. Отримав пару з фізики. Словник сучасного українського сленгу
  10. пара — пара́ розмінна монета Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, 1/100 югославського динара; Туреччини, 1/40 куруша. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. Пара — I гирловий рукав Амазонки; довж. 200 км; гол. притока Токантінс; водний шлях; гол. м. Белен. II штат у Бразилії, на узбережжі Атлантичного о., на Амазонській низ.; 1,2 млн. км2, 5,1 млн. мшк. Універсальний словник-енциклопедія
  12. пара — два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Фразеологічний словник української мови
  13. пара — Па́ра, -ри; па́ри, пар Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. пара — ПА́РА¹, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  15. пара — рос. пара розмінна монета Туреччини, дорівнює 1/40 куруша (піастра); Югославії — дорівнює 1/100 югославського динара. Eкономічна енциклопедія
  16. пара — Па́ра, -ри ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Словник української мови Грінченка