пара

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

на всіх (по́вних) пара́х. зі сл. бі́гти, мча́ти і под. Дуже швидко. Побігли на всіх парах голова з агрономом, а дід Левко, вичекавши, поки стихнуть їхні голоси, обережно підходить до вікна контори (І. Драч); Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Ф. Бурлака); Насправді літо, наче його хтось підганяє, летить на всіх парах. Від того йому й жарко, що доводиться гнати щодуху (Н. Тихий); А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (О. Довженко); Помчав поїзд на повних парах… Загуло, загриміло (Ю. Мокрієв); // Дуже інтенсивно. Сповіщаю Вас, що робота по набору іде на всіх парах: уже 18 сторон (сторінок) зовсім надруковано (Панас Мирний).

на па́ру. Разом, удвох з ким-небудь. На симпатичну ногу живемо (з товаришем). На пару ходимо в кіно, у клуб (С. Ковалів); — Може, це я вже останній окоп рию, для історії залишу! — Давай на пару (О. Гончар).

на па́ру слів. Для короткої розмови, повідомлення тощо. — Тебе на пару слів можна? — Нема у мене ні найменшого бажання з тобою говорити,— різко відрізала Оксана і відійшла від гурту дівчат (З журналу); — Маю справу до царевича .. Дозволь, мій пане, на пару слів (Переклад М. Лукаша).

не па́ра кому. Не підходить, неоднаковий. — Е, добродію мій! — каже, зачервонівшись з сорому, Гвинтовка. Запорожець запорожцеві не пара (П. Куліш); Коло них (Соломії та Уляни) худа і довготелеса Текля Барилова, вимахує руками, щось своє доказує .. Одразу видно, що вона їм не пара (В. Кучер).

па́ра п’ята́к. Схожі між собою якимись, перев. негативними рисами, ознаками і т. ін.; варті один одного. Значить, ми з вами — пара п’ятак? (І. Муратов). п’ята́к па́ра. Та й то сказати: п’ятак пара! либонь мають спільних секретів чимало! (Леся Українка).

па́ру слів (фраз), зі сл. написа́ти, сказа́ти і т. ін. 1. Трохи, зовсім мало. Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (М. Коцюбинський); // Дещо. — Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством .. Я пару слів сказав би (В. Речмедін); Як скінчу життя стражденне, .. щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз (П. Грабовський).

під па́ру. 1. кому. Який годиться, підходить кому-небудь у подружжя. (Наталка:) Ви пан, а я сирота; Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський). 2. кому, чому. Схожий на когось іншого або на що-небудь інше; подібний до кого-, чого-небудь або такий, як хтось інший або щось інше. — Ба ні, голова в нас тямущий, хоч би й вам (Явтуху) під пару! — сміється жінка на возі (Ю. Яновський).

розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход (пароплав) з вуглем (вугіллям) (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла). 2. нак. сп. Уживається як спонукання до якоїсь дії. Жан пробасив раптом: — Ну, міноносце, розведи пару (М. Коцюбинський); (Сашко:) Ну, розводь пари, ось тобі дзвінок (свиснув), ось свисток, а ось (показує на хвіртку) зелена вулиця (М. Зарудний).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко).