паріс
парі́с
-а, ч.
1》 У давньогрецькій міфології – троянський царевич, який виділявся силою і вродою.
2》 перен. Вродливий, зніжений молодик-спокусник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паріс — па́ріс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- паріс — ПАРІ́С, а, ч. 1. У давньогрецькій міфології – син царя Трої Пріама. Паріс підніс золоте яблуко з написом “Найвродливішій” Афродиті, котра присудила йому за це кохання найпрекраснішої жительки землі – Єлени, дружини спартанського царя Менелая (з наук. Словник української мови у 20 томах
- паріс — парі́с (грец. Πάρυς) 1. У давньогрецькій міфології троянський царевич, якого нібито кинули батьки і вигодувала ведмедиця. Виділявся силою і вродою. За допомогою Афродіти П. викрав дружину спартанського царя Олену, що стало приводом для троянської війни. Словник іншомовних слів Мельничука
- Паріс — Парі́с, -са, -сові (гр. ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)