пасмо
па́смо
-а, с.
1》 Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого.
|| Пучок із великої кількості довгих або переплутаних травин, гілок, стебел і т. ін.
|| перен. Про те, що тягнеться довго чи безладно в просторі й часі.
2》 перен. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь.
|| Смуга диму або клапоть туману, хмар і т. ін.
|| Смуга чого-небудь (проміння, іскор і т. ін.), що розходиться пучком з одного центра.
3》 Витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж.
4》 Певна кількість ниток, прядива.
|| заст. Одна з частин, на які поділяється моток пряжі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пасмо — Па́смо: — 24 нитки [44-2] Словник з творів Івана Франка
- пасмо — (пучок прядива) повісмо, жмут. Словник синонімів Полюги
- пасмо — па́смо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пасмо — (волосся) жмут, жмутик, жмуток, жм. пелех; (сіна) віхоть, віхтик, р. верчик; (світла) промінь, пучок; (туману) смуга, клапоть; (гір) кряж. Словник синонімів Караванського
- пасмо — див. жмут Словник синонімів Вусика
- пасмо — ПА́СМО, а, с. 1. Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого. – Від часу до часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка); Катерина зриває з голови хустку... Словник української мови у 20 томах
- пасмо — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Словник синонімів української мови
- пасмо — Па́смо, -ма, -му, у па́смі; па́сма, па́сом і па́сем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пасмо — ПА́СМО, а, с. 1. Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого. — Від часу до часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- пасмо — Пасмо, -ма с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Вас. 202, 190. Чуб. VII. 408. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. Кв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. Левиц. І. 80. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины. Вх. Лем. 447. Словник української мови Грінченка