паства
па́ства
-и, ж.
1》 збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії та правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни.
2》 діал. Пасіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паства — па́ства 1 іменник жіночого роду віруючі па́ства 2 іменник жіночого роду пасіння діал. Орфографічний словник української мови
- паства — Паства. Знущання, збиткування. Вперед допроваджено майже до вимертя руске сьвященство, а натомість розмножено по руских парохіях волоских душпастирів, які [... Українська літературна мова на Буковині
- паства — зб., парафіяни, миряни, ок. віряни, ім. вірні, богомільні, сов. віруючі, г. парохіяни. Словник синонімів Караванського
- паства — Сукупність мирян, об'єднаних навколо Церкви, що знаходяться під духовною опікою духівництва Словник церковно-обрядової термінології
- паства — (церков.) віряни, див. парафія Словник чужослів Павло Штепа
- паства — ПА́СТВА, и, ж. 1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (О. Словник української мови у 20 томах
- паства — ПАРА́ФІЯ церк. (парафіяни), ПА́СТВА, ПРИХО́Д рідше. Коли дати попові гривеника на часточку, він тебе поминатиме в святій церкві, перед амвоном, при всьому християнстві, перед цілою парафією (Ю. Збанацький); Потрясаючи хрестом, він уже оволодів увагою темної своєї пастви (О. Довженко). Словник синонімів української мови
- паства — ПА́СТВА, и, ж. 1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (Довж. Словник української мови в 11 томах
- паства — Паства, -ви ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у. Словник української мови Грінченка