1. Українська літературна мова на Буковині

паства

Паства. Знущання, збиткування. Вперед допроваджено майже до вимертя руске сьвященство, а натомість розмножено по руских парохіях волоских душпастирів, які [...] насаджують майже злочинними способами румунізацію, управляють масове національне душехватство серед повіреного їх пастві руского народу (Звідомл., 1914, 5)

// порівн. пол. pastwa — те саме, що pastwienie się — знущання, збиткування, pastwić się — знущатися, збиткуватися (з когось), терзати, мучити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паства — па́ства 1 іменник жіночого роду віруючі па́ства 2 іменник жіночого роду пасіння діал. Орфографічний словник української мови
  2. паства — зб., парафіяни, миряни, ок. віряни, ім. вірні, богомільні, сов. віруючі, г. парохіяни. Словник синонімів Караванського
  3. паства — Сукупність мирян, об'єднаних навколо Церкви, що знаходяться під духовною опікою духівництва Словник церковно-обрядової термінології
  4. паства — -и, ж. 1》 збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії та правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. 2》 діал. Пасіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паства — (церков.) віряни, див. парафія Словник чужослів Павло Штепа
  6. паства — ПА́СТВА, и, ж. 1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (О. Словник української мови у 20 томах
  7. паства — ПАРА́ФІЯ церк. (парафіяни), ПА́СТВА, ПРИХО́Д рідше. Коли дати попові гривеника на часточку, він тебе поминатиме в святій церкві, перед амвоном, при всьому християнстві, перед цілою парафією (Ю. Збанацький); Потрясаючи хрестом, він уже оволодів увагою темної своєї пастви (О. Довженко). Словник синонімів української мови
  8. паства — ПА́СТВА, и, ж. 1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. паства — Паства, -ви ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у. Словник української мови Грінченка