патрицій
патри́цій
-я, ч.
1》 У Стародавньому Римі – член родової общини, згодом – представник родової знаті.
2》 Особа, що належала до патриціату.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патрицій — патри́цій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- патрицій — див. АРИСТОКРАТ. Словник синонімів Караванського
- патрицій — Аристократ римський Словник чужослів Павло Штепа
- патрицій — ПАТРИ́ЦІЙ, я, ч. 1. У стародавньому Римі – член родової общини, пізніше – представник родової знаті. Перед Нероном, Перед Юпітером новим. Молились вчора сенатори І всі патриції (Т. Словник української мови у 20 томах
- патрицій — Патри́цій, -ція, -цієві; -ри́ції, -ціїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патрицій — ПАТРИ́ЦІЙ, я, ч. 1. У стародавньому Римі — член родової общини, пізніше — представник родової знаті. Перед Нероном, Перед Юпітером новим. Молились вчора сенатори І всі патриції (Шевч. Словник української мови в 11 томах