пектини

Значення в інших словниках

1. пектини — ПЕКТИ́НИ, ів, мн. (одн. пекти́н, у, ч.), хім. Група органічних речовин, які містяться головним чином у соках плодів і коренеплодів. Морква, ріпа та інші коренеплоди є джерелом пектинів – речовин, що знижують інтенсивність гнильних процесів у кишечнику (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
2. пектини — пекти́ни (від грец. πηκτός – зсілий, скипілий) група полісахаридів та близьких до них за будовою речовин рослинного походження, які при гідролізі дають значну кількість галактуронової кислоти. Містяться головним чином у соках плодів і коренеплодів. Застосовують у кондитерському виробництві. Словник іншомовних слів Мельничука
3. пектини — Високомолекулярні органічні сполуки; становлять елементи стінок рослинних клітин; містяться, гол. чином, у плодах; відзначаються здатністю желатинуватися; п. застосовують для приготування, напр., фруктових желе та джемів. Універсальний словник-енциклопедія
4. пектини — ПЕКТИ́НИ, ів, мн. (одн. пекти́н, у, ч.), хім. Група органічних речовин, які містяться головним чином у соках плодів і коренеплодів. Морква, ріпа та інші коренеплоди є джерелом пектинів — речовин, що знижують інтенсивність гнильних процесів у кишечнику (Наука.., 10, 1962, 44). Словник української мови в 11 томах