1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пекти

пекти́

печу, печеш; мин. ч. пік, пекла, пекло; недок.

1》 перех. Готувати їжу, нагріваючи, прожарюючи на вогні або на жару (у печі, в духовці і т. ін.).

2》 перех., перен., зневажл. Виготовляти що-небудь дуже швидко, у великій кількості.

|| неперех. Робити що-небудь швидко.

3》 перех. і неперех. Надмірно гріти, палити, обдавати жаром.

|| безос.

4》 перех. і неперех. Викликати відчуття фізичного болю від дотику до вогню або до чого-небудь гарячого.

|| кого чим. Катувати розпеченим знаряддям.

|| Викликати відчуття, схожі на ті, що виникають від дії вогню, жару (про дію морозу, вітру; про укуси комах, уколи колючих рослин і т. ін.).

|| Викликати хворобливе відчуття жару, печії, паління і т. ін.

|| безос.

|| Викликати різкий, сильний біль.

|| Викликати гострі смакові відчуття (про перець, часник і т. ін.).

5》 неперех., безос., перев. з інфін. Хотітися, кортіти.

6》 перех. і неперех., кого або із сл. душу, серце, мозок і т. ін., а також у сполуч. із сл. вогнем, перен. Завдавати кому-небудь глибоких моральних страждань; мучити, непокоїти.

7》 перех., розм. Дорікати кому-небудь, лаяти когось і т. ін.

|| Висміювати кого-небудь, дошкуляти комусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пекти — Позапікати люльки (V), пекти люльки (IV): — («Широко розсілися в коршмі на лавці ..., люльки позапікали», 199) неясне сьогодні майже для кожного читача, оскільки люльок ніхто вже не «запікає». Словник з творів Івана Франка
  2. пекти — (в печі, щоб приготувати щось їсти) пропікати, (на сковороді) смажити, жарити, шкварити, (на полум'ї) смалити. Словник синонімів Полюги
  3. пекти — пекти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. пекти — (хліб) випікати, (що інше) П. робити, виготовляти; (- сонце) палити, смалити, припікати, пекти вогнем; (залізом) катувати; (душу) непокоїти, турбувати, с. мучити, шматувати; (кого) дошкуляти кому; (- бажання) НЕОС. хотітися, кортіти, муляти, шпигати; п. ф. ПЕКТИСЯ, палитися, смалитися, шкваритися. Словник синонімів Караванського
  5. пекти — [пеикти] пеичу, пеичеш, пеичеимо, пеичеите; мин. п'ік, пеикла; нак. пеичи, пеич'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. пекти — ПЕКТИ́, печу́, пече́ш; мин. ч. пік, пекла́, ло́; недок. 1. що. Готувати їжу, нагріваючи, прокалюючи на вогні або на жару (у печі, в духовці і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  7. пекти — пекти́ (печи́) шк. ставити незадовільні оцінки наприкінці навчального року (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пекти — Кого не пече, той не відсувається. Хто не знає лиха, той і не стережесь його. Не тому печено, кому речено, а хто їсти буде. Той скористає, хто дістане. Ректи—сказати—обіцяти. Печу коржі при межі, один підсмалився, який сам, таке взяв і не змилився. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. пекти — (печу, печеш) недок., кого; мол., жрм; вульґ. Інтенсивно здійснювати статевий акт з кимсь. [Що єднає тебе] з узбеком, котрий вічно готує плов і потім заманює на його тлустий запах не одну голодну студентку?... Словник жарґонної лексики української мови
  10. пекти — пекти́ (аж) до живо́го (се́рця) кого і без додатка. Дуже дорікати кому-небудь, лаяти когось. (Юда:) І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка)... Фразеологічний словник української мови
  11. пекти — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. пекти — Пекти́, печу́, -че́ш, -чу́ть; печи́, печі́м, печі́ть; пік, пекла́, пекли́; пі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. пекти — ПЕКТИ́, печу́, пече́ш; мин. ч. пік, пекла́, ло́; недок. 1. перех. Готувати їжу, нагріваючи, прокалюючи на вогні або на жару (у печі, в духовці і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  14. пекти — Пекти, -чу, -че́ш гл. 1) Печь, жечь. Цвісти над ним буду, щоб не пекло чуже сонце. Шевч. 40. 2) Печь. Сама пекла палянички. Рудч. Ск. II. 5. — раки. см. рак. 3) Жарить. Словник української мови Грінченка