пеніцил
пеніци́л
-у, ч.
Рід незавершених грибів; деякі види використовують при виготовленні спеціальних сортів сиру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пеніцил — Сапрофітний гриб класу аскоміцетів; поширений у ґрунті, на рослинних рештках, харчових продуктах тощо; деякі види творять антибіотики (напр., пеніцилін). Універсальний словник-енциклопедія