1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пеніцилін

пеніцилі́н

-у, ч.

Лікувальний препарат – антибіотик, якого одержують із культур плісеневого гриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов'язаних із гнійно-септичними процесами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пеніцилін — пеніцилі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пеніцилін — ПЕНІЦИЛІ́Н, у, ч. Лікувальний препарат – антибіотик, який одержують з культур плісеневого гриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов'язаних з гнійно-септичними процесами. Ряд антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин, левоміцетин і... Словник української мови у 20 томах
  3. пеніцилін — пеніцилі́н лікарський препарат; антибіотик. Застосовують при лікуванні гнійно-септичних та запальних процесів. Від назви плісеневого гриба – пеніцилія, з культури якого його одержують. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пеніцилін — ПЕНІЦИЛІ́Н, у, чол. Лікувальний препарат — антибіотик, який одержують з культур плісеневого ґриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов’язаних з гнійно-септичними процесами. Ряд антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин, левоміцетин і... Словник української мови в 11 томах