пеон

пео́н

I -а, ч.

1》 поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів.

2》 Те саме, що пеан 1).

II -а, ч.

У США та країнах Латинської Америки 17-18 ст. – сільськогосподарський робітник, який внаслідок кабальної залежності перетворився на боргового раба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пеон — пео́н 1 іменник чоловічого роду віршова стопа пео́н 2 іменник чоловічого роду, істота батрак Орфографічний словник української мови
  2. пеон — ПЕО́Н¹, а, ч. 1. поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів. Пеоном називається чотирискладова стопа з наголосом на першому, другому, третьому або четвертому складі (з наук. літ.). 2. Те саме, що пеа́н 1. Співати пеони. ПЕО́Н², а... Словник української мови у 20 томах
  3. пеон — пео́н I пео́н, пеа́н (грец. παιάν, παιήων) віршова чотирискладова стопа (один довгий і три короткі) античної метрики (I 1). II (від ісп. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пеон — У Лат. Америці і на пд. США сільськогосподарський робітник, зайнятий у вел. господарстві взамін за право користуватися ділянкою землі й мінімальну платню. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пеон — ПЕО́Н¹, а, ч. 1. поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів. Пеоном називається чотирискладова стопа з наголосом на першому, другому, третьому або четвертому складі (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 101). 2. Те саме, що пеа́н... Словник української мови в 11 томах