перебреха
перебре́ха
-и, ч. і ж., розм.
Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перебреха — перебре́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- перебреха — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- перебреха — ПЕРЕБРЕ́ХА, и, ч. і ж., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду. Шарківна ждала-ждала та відразу як повіє: – Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- перебреха — БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМА́ННИК, ОБМА́НЩИК (пом'якшено); ПУСТОБРЕ́Х розм., СКОРОБРЕ́ХА розм. (вправний брехун); ПІДБРЕ́ХАЧ розм. Словник синонімів української мови
- перебреха — ПЕРЕБРЕ́ХА, и, ч. і ж., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду. Шарківна ждала-ждала та відразу як повіє: — Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (Вас., І, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах