перебреха

див. брехливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебреха — перебре́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебреха — -и, ч. і ж., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебреха — ПЕРЕБРЕ́ХА, и, ч. і ж., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду. Шарківна ждала-ждала та відразу як повіє: – Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. перебреха — БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМА́ННИК, ОБМА́НЩИК (пом'якшено); ПУСТОБРЕ́Х розм., СКОРОБРЕ́ХА розм. (вправний брехун); ПІДБРЕ́ХАЧ розм. Словник синонімів української мови
  5. перебреха — ПЕРЕБРЕ́ХА, и, ч. і ж., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду. Шарківна ждала-ждала та відразу як повіє: — Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (Вас., І, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах