1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перебушувати

перебушува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 неперех. Перестати бушувати; відбушувати.

2》 перех. Збурити, розбурхати всіх чи багатьох.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебушувати — перебушува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебушувати — ПЕРЕБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. без дод. Перестати бушувати; відбушувати. Вода зійде швидко, Дніпро перебушує й заспокоїться (С. Голованівський); – Їдьте додому, а я увечері прийду, коли тато перебушують (М. Стельмах). 2. що. Словник української мови у 20 томах
  3. перебушувати — ПЕРЕБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. неперех. Перестати бушувати; відбушувати. Вода зійде швидко, Дніпро перебушує й заспокоїться (Голов., Тополя.., 1965, 225); — Їдьте додому, а я увечері прийду, коли тато перебушують (Стельмах, І, 1962, 446). 2. перех. Словник української мови в 11 томах