1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перевізник

переві́зник

-а, ч.

1》 Той, хто працює на перевозі (у 2 знач.), перевозить.

2》 Юридична чи фізична особа, якою або від імені якої укладено договір перевезення, незалежно від того, чи здійснюється фактично перевезення ним самим чи тим, хто його замінює.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевізник — переві́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перевізник — [пеиреив'ізниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў і [пеиреив'ізник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  3. перевізник — ПЕРЕВІ́ЗНИК, а, ч. Той, хто працює на перевозі (у 2 знач.), перевозить. Здається йому, повільно Перевізник підносить весла (Л. Забашта); Деякі ж, не знаючи кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра... Словник української мови у 20 томах
  4. перевізник — Переві́зник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перевізник — ПЕРЕВІ́ЗНИК, а, ч. Той, хто працює на перевозі (у 2 знач.), перевозить. Здається йому, повільно Перевізник підносить весла (Забашта, Нові береги, 1950, 42). Словник української мови в 11 томах