перев'язь
пере́в'язь
-і, ж.
1》 буд. Один із способів цегельної кладки.
2》 рідко. Те саме, що перев'яз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перев'язь — пере́в'язь 1 іменник жіночого роду спосіб цегельної кладки рідко пере́в'язь 2 іменник жіночого роду перев'яз — стрічка, пов'язка рідко Орфографічний словник української мови
- перев'язь — [пеиревйаз'] -з'і, ор. -з':у, р. мн. -зеий Орфоепічний словник української мови
- перев'язь — ПЕРЕ́В'ЯЗЬ, і, ж. 1. буд. Один із способів цегельної кладки. Стіни притвору були складені у перев' язь з кладкою північної стіни основної будівлі (з наук. літ.). 2. рідко. Те саме, що пере́в'яз. Словник української мови у 20 томах
- перев'язь — ПЕРЕВ'ЯЗ (ПЕРЕВ'ЯЗЬ рідше), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК. Замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський); Кілька тижнів носив Сенько руку на перев'язці, засиленій на шию (С. Ковалів); За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, рука в черезплічнику (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови