переговірник
перегові́рник
переговорник, -а, ч.
1》 заст.Той, хто веде переговори.
2》 розм. Пристрій для переговорів (напр. селектор).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переговірник — перегові́рник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- переговірник — ПЕРЕГОВІ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто веде переговори. Схоже, посол вирішив злегка натиснути на українських переговірників... Словник української мови у 20 томах