передоручений

передору́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до передоручити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передоручений — передору́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. передоручений — [пеиреидоуручеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови