передоручений
передору́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до передоручити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передоручений — передору́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- передоручений — [пеиреидоуручеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови