передоручити

передоручи́ти

див. передоручати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передоручити — передоручи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови в 11 томах