передоручити
передоручи́ти
див. передоручати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передоручити — передоручи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови у 20 томах
- передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови в 11 томах