передоручити
ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передоручити — передоручи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- передоручити — див. передоручати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови в 11 томах